Аналізуємо підсумки 1435 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті та обстріли
Армія РФ захопила Оріхово-Васильівку на Слов'янсько-краматорському напрямку, повідомляє Deep State. Також повідомляється про її просування на тому ж напрямі в районах Привілля, Васюківки, Резниківки та Міньківці.
Зазначимо, що все це напрям у бік Слов'янська, де Росія просувається останні кілька днів.
Вчора росіяни вдарили "Шахедом" потягом, який їхав із Барвінкового (Харківська область). Загинули п'ятеро людей.
Після цього "Укрзалізниця" обмежила рух поїздів у прифронтових областях – Харківській, Сумській, Запорізькій, Херсонській та перевела частину рейсів на автобуси.
Що стосується Запорізької області, то сьогодні українськими телеграм-каналами пройшла інформація, що Запоріжжя вперше за всю війну зазнало атаки РСЗВ. Губернатор Федоров підтвердив, що Запоріжжя вранці атакували з ракетної системи Торнадо-С, але заявив, що це не перший такий обстріл.
При цьому, за його словами, поки що ствольна артилерія до обласного центру не дістає. Проте у ЗСУ вже попереджали, що росіяни намагаються вийти на достатню для цього дистанцію.
Зазначимо, зараз, згідно з картою Deep State, лінія фронту знаходиться за 12 км від південних околиць Запоріжжя. Чого вже достатньо для застосування ствольної артилерії.
Вночі також був удар по Одеській області. Основною метою став один із портів - там зруйновано логістичні елементи, пошкоджено ангари, локомотив, виробничі будівлі. У самій Одесі постраждав православний храм.
У Київській області був приліт новобудовою у Бучанському районі - загинула сім'я з двох осіб.
Все більше обговорюється проблематика шкоди від російських далекобійних безпілотників, яка не знижується, незважаючи на давно обіцяні дрони-перехоплювачі.
Останнім часом "Шахеди" та їх різновиди стали ще небезпечнішими завдяки встановленому на них модулю "Старлінк". Це унеможливлює придушення дронів системами РЕБ, оскільки, як пояснюють експерти, антена "Старлінка" отримує сигнали зверху, а засоби радіоелектронної боротьби глушать сигнал знизу.
Також "Старлінк" дає росіянам можливість краще керувати дроном - він може нижче літати і краще маневрувати, що ускладнює його виявлення. Також це дає операторам дрону швидше отримувати з нього дані та приймати рішення про атаку. Причому такий зв'язок із безпілотником можна тримати з будь-якої точки України (нещодавно розвідувальні дрони вже були помічені в західних областях України, хоча раніше вони там практично не фіксувалися).
Проблему "Старлінків" на "Шахедах" учора загострив міністр оборони Федоров, її також почали обговорювати і за межами України.
Глава МЗС Польщі Сікорський публічно звернувся до Ілона Маска із закликом обмежити використання Starlink Росією. "Гей, велика людина, чому б тобі не завадити росіянам використовувати Starlink для наведення ударів по українських містах. Заробляння на військових злочинах може зашкодити твоєму бренду", - написав Сікорський.
Маск відповів різко. "Цей імбир, що пускає слини, навіть не усвідомлює, що Starlink - це основа військового зв'язку України", - написав техномільярдер.
Тобто, виходячи зі слів Маска, "точково" відключити термінали, встановлені на "Шахедах", не можна - можна лише "вирубати" "Старлінк" над територією всієї України чи окремих областей.
Що відбувається зі світлом та опаленням
У низці регіонів України сьогодні зранку знову запровадили аварійні відключення світла. Причина - морози та нові прильоти з енергетики цієї ночі (зокрема, у Дніпропетровській та Запорізькій областях).
У Києві на Троєщині триває катастрофа з опаленням - понад 700 будинків залишаються без тепла і ситуація з моменту останнього російського обстрілу ніяк не покращилася. Більше того, вже почала замерзати каналізація. Люди розповідають, що змушені ходити в туалет на вулиці – у біотуалети та на ринок.
Багато комунальників звільняються, бо дуже втомилися від понаднормової роботи, заявив нардеп Кучеренко. Він каже, що це часто люди похилого віку, які працюють за невелику зарплату. Доводиться багато підніматись на високі поверхи.
"А їх з усіх боків: Давай, давай. Там якийсь прокурор живе, там суддя тиснуть на керуючу компанію, щоб їх включали першими. І вони потрапили в пастку", - каже Кучеренко.
Нагадаємо, що нещодавно два слюсарі аварійних бригад у Києві померли через перевантаження.
Не справляються із навантаженням і співробітники інших відомств. Співробітники "Укрпошти" масово звільняються або йдуть на лікарняний - у більшості відділень Києва немає генераторів або вони слабкі. У результаті, якщо відділення відкрито, то там може працювати по одному співробітнику, через що накопичуються черги, а посилку багато хто не може отримати тижнями. Скарги про це вже з'явилися у соцмережах.
Довгострокові прогнози по всій цій ситуації звучать переважно негативні.
Українці мають назавжди звикнути жити із загрозою блекауту та вчити цьому дітей та онуків, заявила радниця секретаря РНБО Ольга Бабій.
"Ми повинні зрозуміти, що ця загроза завжди для нас буде продовжуватися, доки у нас є такий сусід. Українці повинні навчитися та навчити дітей, онуків та правнуків жити в умовах, коли будь-якої миті може пропасти світло, тепло та вода. Це наше нове життя", - заявила Бабій.
Раніше експерти прогнозували, що вимикати світло в Україні будуть ще 2-3 роки навіть у разі припинення обстрілів.
Також, за словами Бабій, Київ уже став "нестерпним для життя" містом.
З цього приводу сьогодні вийшла промовиста стаття в російському опозиційному виданні «Нова газета Європа». Там йдеться, що на столичному Подолі у своїй квартирі від холоду померла Євгенія Безфамільна, яка пережила Голокост. Про це повідомила її сусідка, волонтерка Юлія Гримчак.
У ніч на 13 січня у її квартирі прорвало труби і будинок почало затоплювати -18. Сусіди, зокрема Юлія, приносили їй продукти, які вона забирала з-під дверей. А коли перестала з'являтись, забили на сполох.
Поліція не хотіла зламувати двері, але сусіди змусили їх це зробити. Усередині вони побачили, що балкон у такий мороз було відкрито, а Євгенія Михайлівна мертва.
«Мертва баба Женя миттєво вкрилася льодом. Вона не розкладалася. Так, це у неї у квартирі прорвало труби. І не лише труби – ще й кран зірвало. Вода лилася, затоплювала квартиру, проливалася на нижні поверхи та замерзала. Поліцейські не ходили по підлозі та килимах — вони ковзали по льоду. Квартира перетворилася на велику ковзанку. А на такому ж крижаному ліжку — замерзла, як мамонт у лід, баба Женя», - йдеться у статті.
Влада Києва заперечує, що жінка померла від холоду - мерія заявила, що у Безфамільної виявили гостру серцеву недостатність.
Розстріл чотирьох поліцейських
На Черкащині вчора підозрюваний у замаху на вбивство під час затримання вбив чотирьох поліцейських. Його ліквідували спецназівці, повідомляє Нацполіція.
Як повідомили "Країні" джерела у правоохоронних органах, убивця підозрювався у спробі замаху на депутата Корсунь-Шевченківської міськради Віталія Сторожука 24 грудня 2025 року.
На його затримання виїхала оперативно-слідча група. Підозрюваний, який служив раніше у ЗСУ, швидше за все побачив поліцейських заздалегідь, коли вони підходили до його будинку, влаштував засідку та відкрив вогонь.
Стрілка звуть Сергій Русінов, повідомив на своїй сторінці у ФБ його колишній товариш по службі по 158 і 198 батальйонах Ярослав Ніщик. Русинова списали з армії після повномасштабного вторгнення за станом здоров'я.
Судячи зі слів Ніщика, Русінов брав активну участь у подіях на Майдані 2014 року.
"У Росії на нього відкрито кримінальні справи. Він перший почав стріляти по тітушках у лютому 2014 року під час побоїща під Корсунем", - пише Ніщик, маючи на увазі, очевидно, події 20 лютого 2014 року, коли під Корсунь-Шевченківським майданівцями атакували автобуси з кримами.
Також, за словами Ніщика, Русинов підпалив авто депутата Корсунської міськради Сторожука, з яким він мав конфлікт. У цій справі, як писалося вище, його прийшли затримувати поліцейські.
Переговори щодо України та стрілянина в Міннесоті
Переговори щодо України – і зокрема тему гарантій безпеки Києву – сьогодні прокоментував держсекретар Рубіо.
"Зараз багато розмов про гарантії безпеки, і це щось, про що зараз є спільна угода, якщо говорити про Україну, але ці гарантії безпеки здебільшого передбачають розгортання невеликого контингенту європейських військ, насамперед французьких, а потім і підтримку з боку США", – сказав Рубіо.
Зазначимо, що держсекретар останнім часом у переговорах щодо України не бере участі. Не було його і під час останнього з раунду в Абу-Дабі. Безпосередні учасники цих переговорів з американської сторони не говорили про те, що гарантії передбачають введення європейських військ в Україну.
Більше того, видання Politico писало, що питання гарантій – одне з найбільш спірних на переговорах (всупереч сказаному Рубіо). Також, за даними газети, американці скептично ставляться до введення євроконтингенту в Україну, віддаючи перевагу прямим гарантіям США Києву.
Також інші західні ЗМІ з посиланням на українських чиновників писали, що запропонований американцями варіант гарантій "розпливчастий".
На тлі переговорів в Абу-Дабі в європейських ЗМІ піднімається хвиля критики проти посередницьких зусиль Трампа, який, за інформацією низки медіа, вимагає від України погодитися на мирну угоду з РФ (яка, можливо, включатиме виведення українських військ з Донбасу) в обмін на американські гарантії безпеки.
Вчора в такому дусі вийшла стаття у FT. А далі були й інші публікації.
Оглядач Bild Юліан Репке пише, що Україна не має вірити повоєнним гарантіям США.
"Ніхто на цій планеті всерйоз не вірить, що Дональд Трамп почне війну проти Володимира Путіна, якщо останній у 2027 році вирішить, що "російська територія Запоріжжя" має бути "звільнена" "через українські терористичні атаки проти росіян, які перебувають там", - сказав він.
Так він відповів на посаду німецького паблика про військову допомогу Україні, який написав, що в рамках угоди "Україна має добровільно і на законних підставах поступатися агресору значної частини своєї території", при цьому гарантії США названі "нікчемними".
Британська газета The Daily Telegraph опублікувала думку посла України при НАТО Олени Гетьманчук, яка заявляє, що Україна не ухвалить "безглуздих" гарантій безпеки від Заходу.
Щоб гарантії стали "осмисленими", потрібно, на думку Гетьманчука, "багатонаціональна, багатодоменна військова присутність коаліції зацікавлених країн та членство України в ЄС".
Чого, зважаючи на все, США не розглядають. "Американська сторона, за словами українських та європейських чиновників, вирішила укласти пакт про безпеку як рамкову (тобто не наповнену конкретикою - Ред.) угоду для закінчення війни", - пише The Daily Telegraph.
Напередодні Reuters та Financial Times написали, що гарантії США Україна отримає лише після підписання мирної угоди – таку умову виставили Києву, за даними цих видань, американці. Побічно це підтверджував і Зеленський.
Але Гетьманчук проти такого підходу. "Гарантії безпеки, як і раніше, сприймаються українцями як невід'ємна частина будь-якого мирного врегулювання, а не як його результат", - заявила посол.
Тобто, загалом зараз у європейських ЗМІ йде кампанія із закликами до української влади не йти на поступки в переговорах (насамперед щодо Донбасу) і не вірити обіцянкам Трампа дати гарантії безпеки або стояти на колишній, узгодженій з частиною європейських країн позиції, за якою мирна угода повинна включати в себе в війську нового нападу РФ
Що, у свою чергу, може також завести переговори в глухий кут, тому що, як випливає з публікацій ЗМІ, Трамп такі гарантії давати не готовий. А Росія взагалі проти запровадження іноземних військ в Україну.
На тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США після завершення війни, у самій Америці відбуваються речі, які можуть на цей процес прямо вплинути.
Йдеться про масові протести у Штатах проти дій агентів імміграційної служби (ICE), які вбили вже двох людей у Міннесоті: 8 січня від кулі агента ICE загинула 37-річна Рене Гуд, 24 січня жертвою агентів став 37-річний медбрат Алекс Претті. Обидва є громадянами США.
Зараз це головна тема в Америці, яка може мати величезний вплив на політичну боротьбу в США. Насамперед – на передвиборчу кампанію з виборів до Конгресу наприкінці року.
Протести проти жорстких дій федеральних агентів проходили в Міннесоті і раніше: штат, більша частина жителів якого традиційно підтримує Демократичну партію, має славу дуже лояльного до мігрантів, у зв'язку з чим тут існують численні і добре організовані діаспори, які користуються підтримкою місцевої влади.
Крім того, Міннесота відома як оплот найлівішого крила Демпартії: навіть сама партія там називається Демократичною фермерсько-трудовою партією Міннесоти, а конгресмен із Міннеаполісу Ільхам Омар вважається володарем найрадикальніших лівих поглядів у всьому Конгресі США.
Ймовірно, саме тому Трамп обрав Міннесоту як місце зразково-показової операції проти мігрантів, щоб дати бій ідеологічному супротивникові у його ж оплоті. У штат, і особливо його найбільше місто, Міннеаполіс, було введено значні контингенти федеральних агентів, які почали масові рейди, що проводилися з показовою жорсткістю.
Агенти ICE, CBP (прикордонна служба) та інших органів не соромилися застосовувати силу у разі найменшого опору та проникали до будинків та затримували людей без ордера суду.
У відповідь у Міннесоті спалахнули акції протесту та громадянської непокори: люди заважали федеральним агентам проводити затримання і навіть намагалися відбивати затриманих. Саме в ході таких подій і загинули Рене Гуд та Алекс Претті. Гуд застрелили, коли вона намагалася виїхати з місця подій, хоча її хотіли затримати (за офіційною версією вона спробувала протаранити авто ICE, але записи камер спостереження це не підтверджують).
Що ж до Претті, то, за офіційною версією, його застрелили через те, що він погрожував агентам зброєю, проте відеозаписи це прямо спростовують - на відео жодної зброї в його руках немає, а є тільки мобільний телефон, яким він, мабуть, знімав дії агентів ICE.
У ході цього між ними виникла суперечка, що переросла у бійку. Преті повалили на землю і почали бити, а коли йому вдалося вирватися, один із агентів принаймні 10 разів вистрілив у нього впритул.
У Претті дійсно була легально зареєстрована зброя і, можливо, вона дійсно була при ній у момент її загибелі, проте ніщо не вказує на те, що він намагався ним скористатися: ймовірно, наявність у нього пістолета було використано як виправдання правомірності дій агентів постфактум.
Трамп у коментарях після обох убивств підтримав дії федеральних агентів. Так, коментуючи вбивство Рене Гуд, він заявив, що та "поводилася вкрай агресивно", і що агент ICE "схоже, вистрілив з метою самооборони". А після вбивства Претті Трамп спробував за традицією звинуватити у всьому опонентів-демократів, зокрема, губернатора Міннесоти та мера Міннеаполіса, які "розпалюють заколот своєю небезпечною та пихатою риторикою".
Однак така реакція президента лише підлила олії у вогонь.
Вже після вбивства Рене Гуд, протести в Міннеаполісі набули масового характеру, а після вбивства Претті ще посилилися. ЗМІ, що опонували Трампу, наповнилися прогнозами про "загрозу встановлення нацистської диктатури", особою якої був позначений один з керівників прикордонної служби Грегорі Бовіно, у формі якого побачили посилання до "есесівської естетики". До опору до політики Трампа закликали лідери Демпартії, включаючи Обаму.
І навіть частина Республіканської партії зайняла негативну позицію, вимагаючи розслідування дій федеральних агентів. Більше того, вбивства в Міннесоті засудила і близька до республіканців найвпливовіша Стрілецька асоціація.
Зрештою, на все це наклалася проблема із затвердженням федерального бюджету – демократи обіцяють його заблокувати, якщо не буде змінено методи роботи ICE.
І Трамп був змушений пом'якшити позицію.
27 січня він повідомив про те, що провів "дуже хороші" телефонні розмови з губернатором Міннесоти, представником Демпартії Тімом Уолцем і його однопартійцем, мером Міннеаполіса Джейкобом Фреєм: обидва публічно домагаються припинення рейдів і виведення агентів ICE і CBP зі штату взагалі. Уолц підтвердив розмову з Трампом і назвав його "найконструктивнішим за весь час", хоча і не став озвучувати деталі домовленостей.
Того ж дня ЗМІ повідомили про низку кадрових рішень, які, мабуть, стали наслідком нещодавніх подій. Так, повідомляється, що буде відкликано з Міннесоти і, можливо, навіть відправлено у відставку Грегорі Бовіно, який керував багатьма рейдами в Міннеаполісі (а раніше в Лос-Анджелесі та Чикаго). Прес-секретар Білого Дому Керолайн Левітт підтвердила, що Бовіно відкликають з Міннеаполісу, але спростувала чутки про його звільнення: за її словами, Бовіно "прекрасна людина та чудовий професіонал", який "продовжить службу в CBP.
Також ходять чутки, що може втратити посаду і міністр національної безпеки Крісті Ноем. За іншою інформацією, Ноем може бути знижена на посаді та її переведуть на напрямок, пов'язаний з охороною південного кордону.
Все це вже породило заяви на тему "Трамп зазнав поразки в міннеаполіській битві і здає назад", "Акела схибив", "тепер республіканці точно програють Конгрес", "ні про що тепер з Трампом домовлятися і сприймати його слова всерйоз" тощо.
Зазначимо, що справді те, що відбувається, вже сильно б'є за рейтингами Трампа і значно ускладнює для республіканців завдання збереження більшості в Конгресі.
Однак поки що рано говорити про те, що битва закінчена і Трамп готовий пом'якшити свою імміграційну політику. Так само як і говорити про неминучий розгром республіканців на виборах. Все, що відбувається, поки що виглядає як тактичний відступ і перегрупування сил. Крім того, Трамп має і свої козирі у внутрішній політиці – значно прискорилося зростання ВВП, політика протекціонізму через введення мит починає приносити плоди у вигляді пожвавлення промислового виробництва в США. Щоправда, є й серйозні проблеми – слабшає долар, зростає держборг. Проте загалом економічну ситуацію в США не можна назвати однозначно поганою.
Тобто, робити далекосяжні висновки на тему "Трампу тепер точно кінець" робити поки що передчасно.
Однак саме по собі відчуття наростаючих проблем у президента США може вплинути на міжнародні справи. У тому числі й на переговори щодо України.
Останні просуваються зараз виключно завдяки старанням Трампа. Він зміг домовитися з Путіним на Алясці про пом'якшення вимог Кремля і тепер активно підштовхує Київ на те, щоб той пішов на мирну угоду з РФ на "аляскінських" умовах, які мають на увазі, за заявами РФ та західних ЗМІ, виведення українських військ із Донецької області та повоєнні гарантії безпеки для України від США.
Зеленський на це не хоче йти, в чому його підтримує Європа.
Однак у разі постійного тиску з боку Трампа позиція Києва, безумовно, може змінитися. Крім того, наростання протиріч між США і ЄС по Гренландії та іншим проблемам ставить перед європейцями питання – а чи слід їм і далі нарощувати протистояння з РФ, або, навпаки, варто швидше нормалізувати відносини з Москвою, щоб не опинитися перед "війною на два фронти".
Однак, внутрішньополітичне загострення в США може породити і в Києва, і в європейців відчуття, що потрібно ще "трохи потерпіти" і Трамп впаде, до влади в Америці повернуться демократи (або "системні республіканці") і все знову "буде як за дідуся" (тобто як за Байдена). У тому числі й по Україні.
Як уже писалося вище, далеко не факт, що саме так буде. Проте, як відомо, очікування власними силами можуть породжувати певні лінію поведінки.
І, на цьому фоні, позиція і української влади, і Європи щодо умов завершення війни, які пропонує Трамп, може різко посилитися. У розрахунку на те, що на тлі наростаючих проблем Трамп не зважиться на жорсткий тиск на Київ і взагалі може відволіктися від теми України (так само як і від теми Гренландії та конфлікту з Європою), переключившись на інші питання (внутрішня політика, а також Венесуела, Куба, Іран, щодо дій проти яких на Заході немає) Конгрес і конфігурація влади США зміниться.
Однак, вплив на Трампа, що відбувається в Штатах, може виявитися і зовсім іншим. Не виключено, що проблеми всередині країни спонукають президента США прискорити переговорний процес щодо України, щоб продемонструвати яскравий "миротворчий" успіх напередодні виборів до Конгресу.
Щоправда, щоб спонукати українську владу погодитися на виведення військ з Донбасу Трампу доведеться застосувати дуже сильні заходи впливу (від чого він поки що утримується) і потім витримати кампанію у ЗМІ зі звинуваченнями в роботі на Путіна. Чи наважиться Трамп на це, чи справді переключить свою увагу з України на інші питання стане зрозуміло вже найближчим часом під час переговорів.
Також, звичайно, великий вплив і події в інших регіонах світу. Наприклад, чи буде війна США з Іраном, якою сьогодні Тегерану прямо пригрозив Трамп, якщо іранці не підуть на угоду. Війна, якщо почнеться, може повністю відвернути Трампа від України. А якщо вона затягнеться і призведе до великих жертв серед американців, то це може призвести до внутрішньополітичних проблем для Трамп такого рівня, що йому вже не до зовнішніх справ взагалі.
