Аналізуємо підсумки 1415 дня війни в Україні.
Блекаут у Дніпрі та загроза морозу
Вчора Росія завдала кількох ударів дронами по Дніпропетровській та Запорізькій областях, після чого в обох регіонах розпочався блекаут.
У Запоріжжі він виявився не таким тривалим - до ранку регіон переважно запитали - а Дніпро, за словами місцевого мера, фактично переживає надзвичайну ситуацію національного рівня. Там досі практично немає централізованого електропостачання, інфраструктуру підтримують на генераторах.
У мешканців також перебої з водою та теплом - увечері повідомлялося, що зупинено всі ТЕЦ регіону. Також були проблеми з рухом поїздів, які почали переводити на дизельну тягу.
На ранок у Дніпропетровській області без світла був мільйон домогосподарств (тобто помітно три мільйони людей). До обіду приблизно 400 тисяч абонентів запитали, кажуть у ДПЕК.
Привертає увагу, що такого ефекту росіяни досягли порівняно малим числом дронів. За даними ВСУ, з 97 дронів, що атакували, було збито 70, частина з яких - над південними областями. Тобто на Дніпропетровщині блекаут був викликаний по суті десятком безпілотників - навіть без застосування ракет.
Це ставить питання, а чи не в змозі росіяни аналогічно "вимкнути" будь-який український регіон - оскільки "Шахеди" долітають до будь-якої точки України.
Особливо це питання актуальне на тлі похолодання, що насувається, яке досягне піку 10–11 січня. Представник Українського гідрометеоцентру Наталія Птуха заявила, що на правобережжі температура може впати нижче за 20 градусів морозу.
"Протягом вихідних у нас відбуватиметься вторгнення арктичного повітря з північних широт", - повідомила Птуха. У західних, північних областях, а також у Вінницькій та Черкаській областях температура вночі може знизитися до 14–20 градусів морозу, подекуди — до -23. Вдень очікується від 9 до 15 градусів нижче за нуль.
На тлі прогнозованих морозів до "Укренерго" допускають посилення обмежень.
Голова правління компанії Віталій Зайченко заявив, що якщо температура на кілька днів опуститься приблизно до -20 градусів, обмеження може бути розширено. "Орієнтовно, це плюс одна черга до графіків погодинних відключень", - сказав він.
Водночас, народний депутат Нагорняк заявив про високу ймовірність масованого удару наступного тижня, зазначивши, що РФ може приурочити його до настання сильних морозів.
До ситуації на фронті. Армія РФ захопила Андріївку Сумської області та Новомарково на Краматорському напрямку, повідомляє Deep State.
Також повідомляється про просування росіян у районі Майського (південніше Новомаркового).
Карибська криза Трампа та Путіна
Сьогодні Росія більш розгорнуто прокоментувала захоплення танкерів свого "тіньового флоту" американцями.
МЗС РФ заявило про загрозу погіршення відносин зі США, а також спрогнозувало, що подібних інцидентів може стати більше. І що захоплення США танкера "Маринера" може посилити "суперечності" останніх років між Вашингтоном та Москвою.
"Тривогу викликає готовність Вашингтона до генерування гострих міжнародних кризових ситуацій, у тому числі стосовно і без того гранично обтяжених розбіжностей минулих років російсько-американських відносин", - пише МЗС РФ.
А результатом інциденту, на думку Москви, може стати лише подальше наростання військово-політичної напруженості в Євро-Атлантиці, а також зриме зниження "порога застосування сили" проти мирного судноплавства.
Китай також засудив захоплення. Пекін вважає це серйозним порушенням міжнародного права, заявила речник МЗС КНР Мао Нін.
Ми вже писали, що нова тактика Штатів щодо перехоплення цивільних кораблів - потенційна загроза не тільки Росії, яка вивозить нафту на кораблях, але й для Китаю, імпорт та експорт якого підвішений на морську торгівлю.
До теми Китаю ми ще повернемося, а поки що поговоримо про російську реакцію на цей прецедент. Він викликав сильне вирування в російських Z-пабликах, яке було і так активним після викрадення Мадуро у Венесуелі.
В основному обурюються відсутністю жорсткої реакції на це РФ. Закликають "страшити" ("ядерцем", "ліщиною" або ще чимось) Україною, США або Європою, топити американські кораблі, убити Зеленського і т.д.
На Заході та в Україні триває дзеркальна кампанія. Там також пропонують "страшити", але тільки щодо РФ: посилити санкції, поставити "Томагавки", масово захоплювати суди тіньового флоту, викрасти Кадирова (як запропонував Зеленський) або навіть Путіна.
Сам же Путін мовчить. Захоплення танкерів він не коментував. Про події у Венесуелі Кремль говорив досить скупо, делегувавши повноваження обурюватись "порушенням міжнародного права" МЗС та представнику Росії в ООН. У чому може бути причина цього?
Судячи з заяв з Москви, які робилися перед новим роком, на той момент там вважали, що події в Україні плюс-мінус йдуть за російським сценарієм: Трамп тисне на Зеленського, щоб той вивів війська з Донбасу і, загалом, США продовжують рухатися "лінією Анкоріджа". Продовження ударів по українській енергетиці, посилення блекаутів через морози також, за планом РФ, мало прискорити відміну Києва до прийняття необхідних РФ умов світу.
І тут сталося викрадення Мадуро, а потім захоплення танкера. Плюс серія досить неприємних заяв Вашингтона на адресу Москви.
Але поки неясно точно - чи означає це тотальний розворот політики США на повернення до жорсткої конфронтації з РФ, чи Трамп залишиться плюс-мінус у рамках колишньої концепції по завершенню війни в Україні (включаючи тиск на Київ з виведення військ з Донбасу), а риторика Білого дому - звичайний для Трампа стиль тиску і залякування з метою.
З одного боку, посилення конфронтації з боку Вашингтона є (до того ж сенатор Грем заявив, що Трамп вже дав відмашку на прийняття законопроекту про введення 500% мит проти покупців нафти з РФ). З іншого боку, сам президент США та його представники кажуть, що якнайшвидший світ в Україні залишається їхньою метою. Крім того, американці в Парижі не стали давати європейцям обіцянку підтримувати їхні війська в Україні, якщо ті будуть введені в країну (а це ставить під сумнів взагалі їхнє відправлення). Що може свідчити про те, що гарантій безпеки, які хотів би отримати Київ (і проти яких виступає Москва), Вашингтон на даний момент давати не збирається.
У такій не до кінця зрозумілій ситуації, зважаючи на все, Москва вирішила взяти паузу, щоб подивитися як далі Трамп рухатиметься з питання України. І тому РФ і робить різких рухів, ніж входити відразу у конфронтацію зі США (чому Кремль підштовхують з різних боків), ризикуючи поховати діалог із Вашингтоном, і, отже, перспективи те, що Трамп буде тиснути на Зеленського з метою домогтися реалізації вигідних РФ умов завершення війни. При тому, що питання "розрулювання" по Україні для Москви важливіше за інших і, в будь-якому разі, пріоритетніше порівняно, наприклад, з Венесуелою.
Пауза при цьому не виключає того, що РФ продовжить нарощувати військовий тиск на Україну через посилення обстрілів енергетики або, наприклад, спробує вбити Зеленського. На тлі того, що сталося з Мадуро, можливо, зусилля в цьому напрямі будуть подвоєні, щоб показати "ми так теж можемо". Тим більше, що Москва вже пообіцяла ще до Нового року якусь "військову відповідь" за "атаку на резиденцію Путіна" (Україна цю атаку заперечує).
Але від дій безпосередньо проти США Кремль, судячи з усього, утримуватиметься доти, поки ще залишаються надії, що Трамп у переговорах щодо України готовий добиватися від Києва поступок. Якщо ж ці сподівання остаточно розвіються (наприклад, якщо Трамп затвердить свідомо неприйнятні для РФ умови завершення війни або введе анонсовані сенатором Гремом санкції), то тоді і можлива "зміна концепції". Причому це може статися будь-якої миті і навіть найближчим часом.
При цьому за діями проти США Москва має свої об'єктивні обмеження.
РФ має, за великим рахунком, лише один важіль тиску, який може вплинути на американців. Це ядерна зброя. Всі інші заходи на кшталт спроб супроводжувати торгові судна військовими кораблями РФ або розміщення на борту танкерів "тіньового флоту" озброєної охорони, Штати навряд чи сильно вражають через очевидне домінування ВМФ США у світовому океані. І, відповідно, єдине, що може зробити зараз Москва у відповідь на дії Вашингтона щодо кораблів під російським прапором – це виставити Трампу ультиматум на кшталт "ще раз захопиш судно - завдамо США ядерного удару".
Однак, по-перше, кидатися такими погрозами через захоплення одного-двох танкерів, які тільки недавно стали російськими за "прискореною" процедурою – це очевидний перебір.
По-друге, якщо й виставляти подібні "ультиматуми судного дня", то є сенс це робити не поодинці, а разом із сильними союзниками (наприклад, з Китаєм), щоб надати їм більшої ваги і збільшити ймовірність того, що США відступлять. А для таких домовленостей потрібен час. Однак щось подібне в майбутньому виключати не можна, оскільки можлива морська блокада з боку американців є екзистенційною загрозою і для Росії, і для Китаю. Хоча у Китаю арсенал засобів впливу на США набагато ширший, ніж у РФ і не обмежується ядерною зброєю. Наприклад, блокування постачання рідкісноземельних металів. І, ймовірно, якщо Пекін дійсно побачить реальну загрозу судноплавству у свої порти, то він спочатку використовує "рідкоземельний" аргумент і тільки потім, якщо не подіє, можливо, почне обговорювати з РФ і ядерний ультиматум.
По-третє, навіть якщо Кремль і був би готовий спробувати реалізувати по Венесуелі "Карибська криза-2.0", довівши ситуацію до межі війни, а потім вийшовши зі США на домовленості, то для цього потрібно, як мінімум, щоб на чолі Венесуели стояли люди формату Фіделя Кастро або Че Гевари, а не вони вже таємно домовилися з американцями. З цієї ж причини проблематично перетворити Венесуелу на "Україну" для США - тобто втягнути там американців у тривалу війну.
Зважаючи на все, перерахованими вище факторами і пояснюється досить обережна реакція Москви на те, що відбувається.
Однак події розвиваються швидко. Як ми вже писали, в оточенні Трампа є впливове крило "яструбів", яке після викрадення Мадуро сильно зміцнило свої позиції. Вони вважають, що в переговорах щодо України не варто йти на жодні поступки Росії. А навпаки, потрібно її тиснути максимально жорстко, аж до того, щоб повторити там нинішні події у Венесуелі (нейтралізація керівництва) або в Ірані (акції протесту та розгойдування ситуації). На цій позиції, за великим рахунком, стоять і Київ, і європейці.
"Яструби" схильні нарощувати тиск на РФ, як би показуючи Трампу, що "Москву бояться не треба, вона слабка і її можна нагнути під будь-які умови". Деякі елементи історії із захопленням танкером справді виглядають як спроба принизити РФ. Наприклад, буквально відразу після заяви російського МЗС із вимогою до США відпустити його затриманий екіпаж, Білий дім сказав, що екіпаж піде під суд.
Тому в якийсь момент тиск США може перейти ту межу, яку Кремль вважатиме за неприпустиму і критично загрозливу для РФ. Наприклад, якщо почнеться масове захоплення танкерів із російською нафтою.
І тоді відносини Москви та Вашингтона можуть швидко зірватися у штопор із ризиком ядерної війни з катастрофічними наслідками для всього людства.
З огляду на очевидність такої загрози не факт, що сторони взагалі доводитимуть справу до ультиматумів, а не домовляться ще до того. Але з урахуванням нинішнього розвитку ситуації найближчі місяці можуть бути вкрай небезпечними для всього світу. Мінімізувати ризики апокаліптичних сценаріїв можна лише одним чином – якнайшвидше завершити війну в Україні.
Переговори у Парижі. День третій
Зеленський сьогодні заявив, що документ про гарантії безпеки США вже "фактично готовий до фіналізації" на зустрічі з Трампом. Таку заяву він зробив за підсумками доповіді секретаря РНБО Умерова, який останні два дні вів переговори з американцями в Парижі.
За словами президента, Україна та США обговорювали "складні питання щодо базової рамки для закінчення війни, і українська сторона подала можливі варіанти фіналізації цього документа". Тепер очікуються переговори США та РФ та реакція Москви.
Нагадаємо, що США не підписали декларацію Києва, Парижа та Лондона про запровадження західних військ в Україну в рамках мирних угод. І Зеленський побічно підтвердив, що Трамп поки що не дав своєї згоди на цей варіант.
Про те, які гарантії прописано у "фіналізованому" документі, Зеленський не уточнив, але британські ЗМІ пишуть, що Франція та Британія хочуть відправити в Україну до 15 тис. військових. Це значно менше, ніж очікувалося, пише The Times із посиланням на джерела.
Передбачається, що буде розгорнуто менше 7500 британських солдатів, але навіть це стане проблемою для Британії, яка має лише близько 71 тис. підготовлених військовослужбовців у регулярній армії. Решту (тобто понад 7500) солдатів надасть Франція, розмістивши їх на заході України.
Декілька джерел припустили, що навіть загальна чисельність контингенту в 15 тис. осіб є "оптимістичною". Німеччина готова розгорнути війська біля України, можливо, у Польщі чи Румунії, додало військове джерело.
Британські та французькі війська повинні будуть допомогти у навчанні української армії та контролювати будівництво "захищених об'єктів" для зберігання зброї та військової техніки.
У свою чергу Мерц заявив, що відправлення військ в Україну можливе лише якщо на це погодиться Росія.
"Існує такий меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо військ в Україні. Однак я хочу тут чітко сказати, щоб не було непорозумінь, що ми говоримо про гарантії безпеки після перемир'я. Ніхто, жодна з країн-членів ЄС або за його межами, не вважає, що ми повинні зараз входити в Україну, щоб втрутитися в Україну. вогню, потім — гарантії безпеки для України, а вже потім — довгострокова угода з Росією.
Але повторимося, наразі невідомо, чи погодились із запровадженням миротворців американці. І чи готовий Трамп вставити цей пункт у свій план щодо України, який обговорюється з Росією.
Росія сьогодні вкотре заявила, що проти цього. Спікер МЗС РФ Захарова заявила, що розміщення в Україні військ і військових об'єктів Заходу "буде розглядатися як інтервенція, яка несе загрозу безпеці, вони будуть розглядатися як законні бойові цілі".
Тобто в Москві дають зрозуміти, що варіант запровадження західних військ їм не підходить.
Також сьогодні у Парижі відбулися переговори представника Путіна Дмитрієва з американцями. Враховуючи, що вони пройшли після дводенних зустрічей США та України, то не виключено, що Дмитрієву передали якийсь оновлений план, який він пощастить Путіну (на це натякав Зеленський, який говорив вище, що зараз буде новий етап обговорень між Вашингтоном і Москвою).
Враховуючи, що США напередодні почали затримувати російські танкери, а Грем загрожує просуванням санкційного закону про вторинне мито, то не можна виключати, що в новому проекті з'являться деякі моменти, які Москва може відмовитися приймати. І таким чином на неї хочуть чинити тиск.
Трамп, втім, поки що Росію не критикував і планів щодо посилення санкцій не озвучував. І, чи справді в американський план внесли якісь "токсичні" для Москви зміни, зрозуміти з реакції Москви на те, що привезе Дмитрієв.
