Вчора офіційно розпочалися переговори щодо припинення війни в Україні. Почав їх Трамп, зателефонувавши спочатку Путіну, потім Зеленському. За словами президента США і Путін, і Зеленський підтримали якнайшвидше мирне врегулювання.
Зміст цих розмов викликав гнів та розгубленість у прихильників продовження війни в Україні та на Заході.
Що всього з цього вийде і чи реально закінчення війни читайте у підсумковому огляді "Країни".
Що стало зрозумілим після вчорашніх дзвінків?
Якщо зіставити заяви Зеленського та Трампа, а також заяви президента США та Путіна про старт переговорів про якнайшвидше завершення війни (і аналогічну заяву Єрмака), то виходить приблизно така картина.
1. Є вже спільне бачення у Трампа щодо умов завершення бойових дій. Вашингтон їх зараз погоджуватиме з Москвою та з Києвом, після того як Трамп отримав від Путіна та Зеленського принципову згоду на старт переговорів.
2. США, виходячи із заяв Трампа та Зеленського, запропонували Україні нові домовленості щодо гарантій безпеки та розробки природних ресурсів. Натомість Зеленський має погодитися на якнайшвидше завершення війни. Рішення має бути ухвалене (або не ухвалене, якщо Зеленський не погодиться, вважаючи пропозиції США з безпеки та іншого недостатніми) під час зустрічі української та американської делегації в Мюнхені наприкінці тижня. Це найближча ключова точка, від якої потім залежатиме подальший хід переговорів.
3. Якщо за угодою щодо природних ресурсів приблизно зрозуміло в чому суть (доступ американців до розробки корисних копалин в Україні), то про які гарантії безпеки йдеться менш ясно. Вчора глава Пентагон Хегсет цілком однозначно заявив, що ні членства України в НАТО, ні участі США у миротворчій місії не буде. Тому максимум про що може йтися в американських гарантіях – це гарантії продовження постачання зброї та після завершення бойових дій в обмін на доступ до корисних копалин. Це не те, чого хотів Зеленський. Але невідомо, чи піде він у Мюнхені "у відмову", вимагаючи більшого, або прийме те, що пропонують американці, розуміючи ризик того, що у разі відмови США взагалі можуть припинити будь-яку допомогу.
Про те, що цей ризик реальний сьогодні дав зрозуміти голова Пентагону Хегсет. Як зазначає CNN, він фактично пов'язав майбутню військову допомогу Україні із її готовністю йти на переговори для завершення війни.
Він заявив, що Дональд Трамп визначить, які стимули чи тиск будуть найефективнішими для досягнення міцного світу. "Ми продовжуємо надавати ту військову допомогу, яку вже було виділено. Думаю, буде справедливо сказати, що питання майбутнього фінансування - збільшення або скорочення - також можуть обговорюватися в рамках переговорів", - сказав Хегсет.
4. Щодо загальних умов припинення вогню, то в базовому варіанті вони, швидше за все, включатимуть зупинку війни по лінії фронту (за версією Financial Times, Трамп і Путін спробують домогтися припинення вогню до Великодня (20 квітня) або 9 травня).
5. Усе це ще означає, що завершення війни гарантовано. Теоретично, Зеленський може відкинути пропозиції американців, сподіваючись на підтримку з боку "партії війни" на Заході. Остання вже прокачує у ЗМІ тему, що прагнення Трампа якнайшвидше укласти світ штовхає Україну до "капітуляції" (про що ми докладніше скажемо нижче). Зрештою, свої умови є й у Путіна. І не факт, що вони збігаються повністю з баченням Трампа (Кремль, нагадаємо, потребує всієї території чотирьох областей, підписання мирного договору, зняття санкцій тощо).
Але навіть якщо Москва і піде на компроміси, погодившись із запропонованою Трампом схемою "спочатку перемир'я по лінії фронту, потім вибори в Україні, потім мирний договір", то, як ми писали, постає проблема Курського плацдарму ЗСУ, який Зеленський хоче обміняти на частину захопленої української території, але Москва вже заявила, що про це не може бути. Тому або Зеленський погодиться просто звідти вивести війська, або Трамп вирішить чимось сильно натиснути на Путіна, щоб той погодився на обмін території (хоча це загрожує різким загостренням відносин між Москвою і Вашингтоном і зривом будь-яких переговорів), або наступ перемир'я загальмується доти, поки армія РФ. А це може забрати чимало часу.
Загалом проблем на шляху до припинення вогню чимало. Але явний настрій Трампа завершити війну, позитивну реакцію Путіна на розмову, публічні заяви Зеленського та його команди про старт переговорів дають певну надію на те, що цього разу вони не зірвуться і війна буде завершена. Тим більше, що очікування, що створюється всіма цими заявами в суспільствах швидкого світу, може саме по собі стати сильним фактором, що впливає на керівництво воюючих країн.
З іншого боку, час переговорів дуже небезпечний, оскільки багато є сторін, зацікавлених у їхньому зриві. І тоді замість перемир'я може розпочатись загострення.
Жорстка реакція "партії війни"
Телефонна дипломатія Трампа справила ефект бомби, що розірвалася, на європейських союзників України. А також на всіх політиків та ЗМІ на Заході, які можна зарахувати до "партії війни". Її представники розпочали масовану кампанію проти намірів Трампа розпочати переговори щодо якнайшвидшого завершення війни в Україні, а також щодо його дзвінка Путіну.
Хвиля здивування та роздратування пройшла всіма рівнями, від вищого політичного до медійного. Головний месидж – дзвінок Трампа Путіну по суті вивів Європу та Україну з переговорів. Вони назвали те, що відбувається "чорним днем Європи", "капітуляцією перед Путіним" і "новим Мюнхеном" (апелюючи до Мюнхенського змови 1938 року, коли західні країни здали Чехословаччину Гітлеру).
Глави МЗС України, Франції, Німеччини, Великобританії, Італії, Іспанії, Польщі та ЄС заявили у колективному зверненні, що "Україна та Європа мають брати участь у будь-яких переговорах" і закликали Трампа спільно змусити Росію до "світу з позиції сили".
А представник ЄС Кая Каллас дала зрозуміти, що Європа підтримає Україну, якщо та відкине узгоджений Трампом та Путіним "мирний план".
За її словами, якщо "хто погодиться з певними умовами", то інші скажуть: "Добре, ви погодилися, але ми не дотримуватимемося цього". Вона вважає, що в такому разі Україна чинитиме опір, а Європа її підтримає.
Приблизно у тому ж тоні висловилося джерело британської The Times із Міноборони Британії. Він заявив, що Україна має надіслати Трампа "на х@й". "Деякі з нас говорили: українці три роки боролися, втрачали своїх синів і дочок не для того, щоб їх усунули від обговорення їхнього майбутнього. На їхньому місці я б відповів Трампу так само, як захисники острова Зміїний", - сказав співрозмовник видання, маючи на увазі першу російську українську мову.
При цьому більшість ЗМІ налаштовані вкрай песимістично. Bloomberg пише, що адміністрація Трампа "просто повідомила Зеленського, як про факт, що відбувся" про переговори щодо завершення війни. І що "його найгірший страх - що умови мирної угоди вирішуються без її участі - почав ставати реальністю". "Ще до того, як Зеленський приїде на Мюнхенську конференцію, щоб знову викласти свої докази перед США щодо необхідності захисту незалежності України, долю його країни, схоже, вже вирішено", - пише видання.
Подібна теза - що США ставлять Україну перед фактом щодо умов закінчення війни - поширили багато західних медіа.
Друга теза - що Трамп викидає з-за столу переговорів Європу та змушує її нести величезні односторонні витрати.
Як пише Reuters, європейські країни не були заздалегідь повідомлені про дзвінок Трампа Путіну і були здивовані прямотою позиції міністра оборони Хегсета, який сказав, що Україна не поверне території, не вступить до НАТО, а Америка "за жодних обставин" не братиме участі у миротворчій місії в Україні.
"Раптовість і масштаби мирного плану Дональда Трампа шокували союзників України", - пише газета Politico. На її думку, Трамп і Путін "приголомшили" Європу своєю розмовою.
Financial Times пише, що "американці не бачать ролі Європи у великих геополітичних питаннях, пов'язаних із війною". "Трамп бачить у нас гроші. І, чесно кажучи, ми нам не ясно, як виглядатиме наше місце за столом в обмін на ці гроші", - заявив європейський високопосадовець.
Bloomberg підрахував, що військові витрати, які тепер можуть лягти на плечі Європи, можуть скласти 3,1 трильйона доларів протягом наступних десяти років. Більшість грошей піде на армії країн ЄС і наближення їхнього сукупного оборонного бюджету приблизно до 3,5% ВВП (Трамп, нагадаємо, вимагає 5%).
При цьому Європі доведеться зробити "важкий вибір щодо витрат на охорону здоров'я, освіту та соціальне забезпечення (тобто ухвалити рішення про їх скорочення на користь військових витрат - Ред.). І ці рішення будуть ухвалені на тлі народних заворушень".
У США противники Трампа теж заговорили про найжорстокішу "зраду". Про те, що він "фактично здався Путіну ще до початку переговорів", заявив колишній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон, один із найвідоміших "яструбів" у Вашингтоні.
"У мене більше немає жодних очікувань, я думаю ми точно знаємо, що станеться. Президент Трамп фактично здався Путіну ще до початку переговорів. Позиції, які міністр оборони Хегсет оголосив у Брюсселі, я був би приголомшений, якби Трамп не передав їх безпосередньо в Путіну в їх телефонній розмові, які являють собою". і потрапили пропагандистськими каналами", - заявив Болтон.
Він вважає, що озвучені главою Пентагону умови є "повним розворотом позиції США та НАТО з цілої низки питань".
"Наприклад, до сьогоднішнього дня офіційна американська позиція полягала в тому, що Україні має бути повернутий повний суверенітет і територіальна цілісність - цього більше немає. Питання про членство в НАТО ще з 2008 року полягало в тому, що зрештою Україна стане членом НАТО. Схоже, що це вже не так. Путін отримав".
На його думку, Путін хоче розмовляти безпосередньо з Трампом, а не Зеленським, тому що вважає, що "може отримати від нього більше, і він має рацію".
Сам Володимир Зеленський поки що не дає надто розгорнутих коментарів. Він сказав, що Україна не ухвалить жодних двосторонніх мирних переговорів без участі Києва. Також він визнав, що йому було не дуже приємно через те, що Трамп спочатку подзвонив путінну, а не йому.
Але, зважаючи на все, позиція Банкової більш-менш проясниться після завтрашніх зустрічей з Венсом і Рубіо.
Чому на Заході критикують завершення війни?
Що означають заяви про "зраду України" після дзвінка Трампа Путіну?
Інформаційна атака з боку західної "партії війни" на наміри Трампа розпочати негайні переговори про якнайшвидше завершення війни зрозуміла. У неї два адресати.
Перший – сам Трамп, якого під час цієї кампанії малюють "слабаком", "новим Чемберленом", який "піддався Путіну і вже програв, здавши йому Україну". Намагаючись грати, зрозуміло, на самолюбстві президента США, щоб він, за підсумком, скинув переговори з Москвою і зайняв жорстку позицію щодо РФ.
Другий – Зеленський, якого таким чином підштовхують до того, щоб він відмовив Трампу у запропонованому форматі угоди (імовірно вона може полягати у зупинці війни по лінії фронту, у відмові від прийому України до НАТО, але при цьому у продовженні підтримки у вигляді поставок зброї з боку США та після завершення бойових дій в обмін на доступ до корисних та). Як ми вже писали, українська влада не хоче закінчувати війну на таких умовах, які майже повністю суперечать їх недавнім закликам. Однак, під натиском Трампа, Зеленський може здригнутися та прийняти запропоновані Вашингтоном умови. Щоб цього не сталося і щоб підштовхнути Зеленського "відмовитися" і запускається тема підготовки Трампом нової "мюнхенської змови" та "капітуляції" України. Глава європейської дипломатії Каллас, як писалося вище, каже, що Європа підтримає Україну, якщо та відмовиться від запропонованого мирного плану. А британські ЗМІ прямо радять Києву продовжувати війну, навіть якщо Трамп відмовиться надавати американську допомогу, зважаючи на те, що "запасу міцності" вистачить ще на півроку.
Чи це вплине на Трампа – невідомо (поки не дуже схоже, що він готовий за своєю ініціативою зупинити вже запущений процес переговорів – хіба що з Путіним не знайде розуміння і увійде з ним у клінч).
А от щодо Зеленського, то "партія війни" штовхає його на вкрай ризикований крок. Відмова Трампу означатиме великий ризик припинення будь-якої американської допомоги при тому, що й війну закінчено не буде. І якщо навіть на півроку і вистачить запасу міцності, то що далі? Стратегічно Україна у військовому відношенні опиняється у програшній ситуації. І, в результаті, переговорна позиція Києва (а отже, і умови завершення війни) виявиться радикально гіршою, ніж зараз.
Також варто відзначити парадокс – головними супротивниками якнайшвидшого завершення війни виступають європейські політики. Хоча саме вони мають насамперед бути зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій за описаною вище схемою (зупинення війни по лінії фронту при продовженні підтримки зброєю та збереження ЗСУ як потужної бойової сили).
Можна знайти аргументи, чому певним силам у США вигідне продовження війни – збільшення замовлень ВПК, посилення залежності ЄС від Вашингтона, включаючи збільшення закупівель європейцями американських нафти, газу, зброї та інших товарів, запобігання покращенню відносин Європи з Росією та Китаєм, зниження конкурентоспроможності європейських конкурентів тощо.
Але для чого продовження війни європейцям – аргументи знайти важко. Війна йде під боком ЄС, завжди є загроза, щоб вона перекинеться на Європу, що вже враховується в інвестиційних рішеннях. Війна призвела до великих втрат для європейської економіки через припинення закупівель дешевих російських енергоносіїв, спонукає збільшувати європейців військові бюджети за і без того важкого фінансового стану країн єврозони. У цілому нині війна призводить до величезної кількості ризиків для європейців, різко посилюючи всі проблеми, заважаючи концентруватися на пріоритетних напрямах (насамперед – підвищення конкурентоспроможності європейської економіки). При цьому заяви про те, що "Трамп кидає Європу напризволяще" не відповідають дійсності - вчора глава Пентагону Хегсет сказав, що США з НАТО виходити не збираються.
Тоді в чому причина неприйняття європейськими політиками ідеї якнайшвидшого завершення війни?
Якщо почитати статті у західних виданнях, то причина у чітко озвучених намірах Трампа перекласти основний тягар витрат на підтримку Києва на європейців, а свою участь як по Україні, так і загалом щодо безпеки Європи різко зменшити. Саме це й викликало справжню паніку в Європі, оскільки на військові витрати та інше доведеться витрачати величезні гроші – за оцінками ЗМІ до трьох трильйонів євро, які можна знайти, лише почавши різати соціальні витрати.
Однак, якщо США саме таким чином порушують питання, то тоді тим більше європейці мають бути зацікавлені в тому, щоб війна в Україні якнайшвидше закінчилася. Тому що при продовженні війни суми допомоги Україні будуть ще більшими. За дедалі більшого тиску військового чинника на європейську економіку. І навпаки – за якнайшвидшого завершення війни як мінімум витрати на підтримку України будуть меншими. Також завершення війни відкриє дорогу до відновлення торгових зв'язків із РФ, що може позитивно позначитися на європейській економіці. Більше того, нормалізація відносин із Москвою знижує й ризики нової війни на континенті, а отже – знижується необхідність різкого зростання європейських військових витрат за рахунок зменшення "соціалки".
Але поки що європейські лідери продовжують перебувати в рамках логіки "партії війни", намагаючись загальмувати мирний процес. Але якщо це не вдасться і переговори про завершення війни в Україні не зірвуться та виявляться результативними, то політика та стратегічний курс ЄС загалом може кардинально змінитись.
Введення санкцій РНБО проти Порошенка та Коломойського
Головна подія внутрішньополітичного життя країни – запровадження санкцій РНБО проти Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та екс-нардепа Віктора Медведчука.
Санкції запроваджено довічно.
Це, напевно, одні з найгучніших санкцій останнього часу, виходячи з тих постатей, проти кого було введено.
Порошенко – екс-президент та лідер однієї з найбільших українських опозиційних партій «Європейська солідарність». Ігор Коломойський та його партнер Геннадій Боголюбов, а також Жеваго – найбільші українські підприємці, котрі посідали перші місця в українських рейтингах мільярдерів.
При цьому Коломойський – саме та людина, завдяки якій Зеленський став президентом. Без підтримки його телеканалу 1+1 перемога нинішнього глави держави у 2019 році навряд чи була б можливою. При цьому санкції було запроваджено на день народження Коломойського.
Обґрунтування для запровадження санкції назвала СБУ. Там заявили, що санкції проти зазначених осіб запроваджено через "загрозу державної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку".
Але зрозуміло, що це лише формальний привід. Реальні ж мотиви накладення санкцій інші прямо пов'язані зі стартом переговорів щодо завершення війни в Україні.
Санкції проти Порошенка запроваджено з метою мінімізувати його політичний, медійний та економічний вплив на процеси в країні з урахуванням ймовірності закінчення війни та наступних виборів. Порошенко має величезний антрейтринг і сам він навряд чи становить велику загрозу для Зеленського як суперник на виборах. Але в нього є своя велика медійно-політична інфраструктура – фракція у парламенті та у багатьох місцевих радах, свої медіа, включаючи два телеканали, сітка блогерів та ЛОМів. І цю інфраструктуру Порошенко міг би на виборах запропонувати будь-якому конкуренту Зеленського. Наприклад, Залужному (про яке ми ще скажемо нижче).
Тому через санкції, які мають на увазі блокування всіх активів і рахунків, активність Порошенка та його можливості впливати на політичну ситуацію влада хоче сильно знизити.
Що стосується Коломойського, Боголюбова і Жеваго проти них вводяться санкції з метою конфіскації у них найбільших родовищ напередодні укладання з американцями угоди з розробки корисних копалин.
Коломойському та Боголюбову належать найбільші у світі родовища марганцевої руди у Нікопольському марганцеворудному басейні (Дніпропетровська область). А Жеваго належить одне з найбільших залізорудних родовищ України – Полтавський ГЗК.
Навіщо вкотре ввели санкції проти Медведчука? Ймовірно, щоб ще міцніше пов'язати з ним Порошенка (вони обоє проходять підозрюваними за однією кримінальною справою про держзраду).
Про те, що Зеленський посилює тиск проти всіх своїх потенційних конкурентів, відчуваючи, мабуть, наближення виборів, говорять і багато інших новин.
Наприклад, сьогодні влада раптово вирішила передати до складу Одеського національного університету найбільший юридичний ВНЗ країни Одеську юридичну академію, президентом якої є колишній народний депутат Сергій Ківалов.
Нардеп з Одеси Олексій Гончаренко стверджує, що приєднання академії до університету Мечникова стало реакцією влади на нещодавнє спільне фото Ківалова з колишнім головнокомандувачем ЗСУ та послом України у Великій Британії Валерієм Залужним, які з'явилися у мережі (Залужного та Ківалова пов'язують дружні відносини).
Після появи фото близькі до Офісу президента блогери почали розганяти невдоволення з приводу близькості екс-главкому до колишнього депутата-регіонала та соратника Януковича.
Залужний на питання про зв'язки з Ківаловим відповів у Фейсбуці: "Все нормально, чекаємо шашлики", - мабуть, відсилаючи до запевнень Володимира Зеленського напередодні вторгнення РФ про те, що війни не буде, а навесні всією країною "смажитимемо шашлики".
За даними Гончаренка, після цього коментаря "в Офісі подумали, що Залужний не йде в союзі з ними на вибори і почалося".
Нагадаємо, Залужний вважається потенційним головним конкурентом Зеленського на майбутніх виборах. Згідно з опитуваннями, екс-главком перемагає чинного президента у другому турі. У зв'язку із цим, за даними джерел, Банкова активно намагається переконати Залужного не балотуватися на виборах. Однак жодних даних про те, що посол піддався цим умовлянням, немає. Про що побічно говорить і рішення влади щодо академії Ківалова.
Загалом, Зеленський активно зачищає політичний простір в очікуванні передвиборчої кампанії. Про яку йому наполегливо кажуть американці.
Щоправда, поки що залишається відкритим питання чи бачать у Вашингтоні переможцем на цих виборах Зеленського? І чи вбачають там взагалі політичне майбутнє в Україні нинішнього президента? Заяви, як ми вже писали, із США йдуть для Зеленського дуже неоднозначними. Черговий із них учора зробив сам Трамп.
Відповідаючи на запитання, чи він підтримує, щоб президент України поступився територією або обміняв її для завершення війни, Трамп сказав: "йому доведеться робити те, що він повинен, але його рейтинги, м'яко кажучи, не надто високі".
На питання, чи не буде Зеленського виключено з переговорного процесу, він сказав, що цього не буде, "поки він там", але дав зрозуміти, що Зеленського "там" (тобто при владі у Києві) може не бути після виборів.
"Поки що він там. Але в якийсь момент вам також знадобляться вибори", - сказав Трамп.
