Завтра у Грузії вибори президента. Нинішній президент відмовляється залишати свою посаду. Що відбувається?
У суботу, 14 грудня, у Грузії відбудуться вибори президента.
Вперше президента обиратиме не народ, а колегія виборців, що складається із 300 осіб. До колегії увійдуть 150 депутатів парламенту нового скликання та 150 делегатів від регіонів країни. Оскільки у правлячої партії "Грузинська мрія" більшість у парламенті і має великий вплив у регіонах, нова процедура не залишає шансів на перемогу для опозиційних кандидатів.
"Грузинська мрія" висунула у президенти колишнього футболіста Михайла Кавелашвілі. Він звинувачував опозицію в тому, що вона діє під контролем США, які бажають спровокувати "революцію та українізацію" Грузії.
Чинний президент Саломі Зурабішвілі, яка підтримала опозицію, вже заявила, що не визнаватиме результати президентських виборів, відмовилася складати свої президентські повноваження після закінчення їх терміну і оголосила себе "єдиним легітимним державним органом Грузії" доти, поки в країні не пройдуть нові парламентські вибори.
Опозиція також заявила, що не визнаватиме результатів нових виборів президента і продовжить вважати Зурабішвілі главою держави.
"Грузинська мрія" попередила Зурабішвілі, що їй доведеться покинути палац до 29 грудня - цього дня має відбутися церемонія інавгурації нового президента.
Спостерігачі не відкидають нової активізації акцій протесту опозиції після виборів президента. Нагадаємо, протести в Грузії відбуваються з моменту обрання нового парламенту, в якому більшість отримала правляча партія "Грузинська мрія". Опозиція та Зурабішвілі відмовилися визнавати їхні підсумки.
Тим часом "Грузинська мрія" ухвалила в парламенті низку антипротестних законів та позбавила Зурабішвілі права на державну охорону після припинення її повноважень. За новими законами учасників публічних зборів штрафуватимуть на 700 доларів за закриття особи, використання піротехніки, лазерів, ліхтарів та перекриття доріг.
Також запроваджено та збільшено штрафи за "псування зовнішнього вигляду міста", тобто написи, малюнки, графіті, порушення правил під час проведення зборів або демонстрацій (організаторам загрожує адміністративний арешт).
Зурабішвілі позбавили права на державну охорону за такою схемою: було прийнято правку, за яким екс-чиновник не матиме персональної охорони, якщо Конституційний суд підтвердив порушення ним Конституції або констатував у його діях ознаки злочину.
Зурабішвілі якраз підпадає під ці критерії: навесні 2024 року Конституційний суд визнав, що президент порушила Конституцію, коли поїхала на закордонні зустрічі з лідерами інших держав, незважаючи на заборону уряду.
