Дві стратегії. Яку відповідь готує Росія на удари "дальнобоєм"?
У вівторок та середу ЗСУ завдали ударів американськими та британськими далекобійними ракетами по території Росії.
Як на це відповість РФ, представники якої на різних рівнях загрожували наслідками до ядерного удару? Нагадаємо, загрозливі заяви робив і особисто Володимир Путін.
Коментарі щодо можливої відповіді Москви з моменту першого підтвердження удару далекобійними ракетами з боку Міноборони РФ поки що відсутні (заяви Дмитра Пєскова про можливу "ядерну відповідь" прозвучали до того). А в Україні та на Заході вони зводяться до двох протилежних оцінок. Одні зловтішаються щодо переходу чергової "червоної лінії" Кремля, на що відповіді досі немає, і закликають не боятися перетинати й інші лінії. Другі побоюються відповіді з дня на день та початку ядерної війни.
Що насправді робитиме Москва?
"Страна" вже писала, що у РФ є чималий вибір варіантів відповіді і не всі вони передбачають певні різкі дії у вигляді завдання ударів по об'єктах НАТО або застосування ядерної зброї. І вибір цих варіантів залежатиме у тому числі від результату внутрішньої боротьби у Москві.
У Росії є своя "партія війни", яка вже давно пропонує "бити ядеркою" і по Україні, і по НАТО або пред'явити їм ультиматум, невиконання якого призведе до ядерного удару. Ця партія вважає, що Захід не захоче через Україну розпочинати ядерну війну та "зіллється". Зараз ця партія активно закликає дати максимально жорстку відповідь на удари далекобійними ракетами, інакше Захід перестане серйозно ставитися до будь-яких погроз з Москви і далі підвищуватиме ставки.
Крім того, ще з 2022 року Z-пабликами прокачується теза про те, що нема чого класти тисячі солдатів у посадках на Донбасі, якщо просто можна завдати два-три ядерні удари по Україні і змусити Київ до капітуляції, як США Японію в 1945 році після Хіросіми та Нагасакі.
Але є й супротивники ядерного удару. Їхній аргумент такий: удар "ядеркою" по Україні може відправити Росію в міжнародну ізоляцію через негативну позицію Китаю та інших країн глобального Півдня. А ядерний удар по країнах НАТО (або ультиматум Заходу із загрозою ядерного удару) може призвести до світової ядерної війни та взаємного знищення.
Також вони вважають, що час у війні працює на Росію, армія РФ володіє ініціативою на фронті, перемога Дональда Трампа відкриває перспективи закінчити війну найближчим часом на вигідних для Москви умовах, а тому не на користь Кремля зараз робити ризиковані різкі кроки, які можуть кардинально змінити ситуацію, причому необов'язково на користь Росії. Принаймні не варто робити такі кроки, поки є надія на домовленості з Трампом – щоб їх не зірвати.
При цьому така "неядерна" стратегія не виключає активізацію ударів звичайними озброєннями по Україні, зокрема, по підстанціям АЕС, щоб "відключити" українську енергетику, що подаватиметься як відповідь на удари далекобійною зброєю. Також це не виключає дій з боку Москви, які натякають на можливість застосування ядерної зброї для "посилення переговорної позиції" на майбутнє ( удар міжконтинентальною ракетою по Дніпру, якщо він насправді був, виглядає одним із таких натяків). Також вона не відкидає і "війну під чужим прапором" - ударів по військових об'єктах західних країн руками хуситів або Північної Кореї.
Яка з цих двох ліній у Москві переможе, багато в чому визначить те, як Росія відповість на удари далекобійними ракетами. На це також впливатимуть дії України та Заходу. Наприклад, перехід нових "червоних ліній" посилить позиції тих сил у РФ, хто виступає за максимально жорстку відповідь.
Вплив "партій війни" все ще дуже сильний і в Україні, і на Заході, і в Росії. Її завдання – зробити все, щоб не допустити якнайшвидшого закінчення війни, шанси на яке з'явилися після перемоги Трампа на виборах. А для цього вона намагатиметься на момент інавгурації нового президента вивести ескалацію на такий рівень, коли будь-які домовленості стануть практично неможливими.
Чи вийде це у неї, зараз головне питання.
