У зв'язку зі зміною влади у Вашингтоні в Україні найчастіше обговорюють перспективи завершення війни.
Проте зміни можуть бути і у внутрішній політиці країни. Про них також уже говорять, але поки що не так голосно.
І влада, і її противники сприймають прихід до влади Трампа як можливість розгорнути внутрішньополітичні підходи на свою користь.
Банкова хоче скористатися "перезмінкою" у Вашингтоні, щоб зачистити цілий пласт пов'язаних із західними структурами грантових активістів, які їй псують життя. Тим більше, що більшість із них так чи інакше пов'язані з Демпартією США. І якщо Трамп справді, як очікується, проведе ґрунтовну кадрову перетряску в Держдепі, видаливши звідти близьких до демократів чиновників і дипломатів, то українські активісти ризикують залишитися без "даху" у Вашингтоні і будуть змушені або стати повністю підконтрольними Банковій, або отримати цілу купу проблем у вигляді кримінальних справ та повісток на мобілізацію. Особливо цей процес може прискоритися, якщо Вашингтон поміняє нинішнього посла в Україні Бріджіт Брінк, яка є головною покровителькою активістів.
Також, за даними "Країни", у планах у Офісу президента ґрунтовно розібратися із створеною під контролем західних структур антикорупційною вертикаллю в особі НАБУ, САП, НАЗК та ВАКС. Вплив Банкової за роки війни на ці структури серйозно зріс, проте вони все ж таки зберігають свою "паралельну підпорядкованість" і Заходу. В ОП спробують це припинити, зробивши вертикаль повністю підконтрольною собі, а то й зовсім ліквідувати.
Але не сидять склавши руки та вороги Зеленського. Вони використовують те, що серед близького оточення Трампа до нього багато налаштовані негативно. Там постійно мусуються звинувачення у тотальному розкраданні коштів американської допомоги Україні. З урахуванням того, що вони б'ють і за адміністрацією Байдена, цим звинуваченням можуть дати хід, що Зеленському не обіцяє нічого хорошого.
Паралельно активно намагаються працювати з новою адміністрацією у Вашингтоні Порошенко, Тимошенко та інші українські політики, просуваючи свій порядок денний. Поки що знаходиться в тіні найнебезпечніша для Зеленського постать - Валерія Залужного, рейтинг якого перевищує рейтинг чинного президента. З ним активно працює ОП, щоб відмовити від участі у виборах або піти на них на чолі списку партії влади. Але чіткої відповіді Залужний не дає. При цьому частина оточення Трампа, за даними "Країни", до Залужного вже придивляється.
Паралельно Банковій посилюється ще одна загроза. Військові з-поміж найбільш медійно розкручених командирів, грантових активістів та волонтерів, а також близьких до західних структур ЗМІ та блогерів, просувають тему бардака в українській армії та відповідальності за це командування ЗСУ та особисто Зеленського. Їм вони ставлять у провину розвал управління військами і, як наслідок, найважчу ситуацію на фронті, вимагають кадрових змін, намагаються просунути на ключові посади команди близькі до себе фігури. Показовою у цьому плані було розкручування скандалу навколо масового дезертирства солдатів із бригади "Анни Київська". Оскільки її готували у Франції (витративши майже мільярд доларів), скандал набув великого резонансу в тому числі і на Заході. Потенційно це загроза для Зеленського, оскільки представляє президента та його команду як некомпетентних лідерів.
Втім, ключовий вплив на внутрішньополітичні розклади в Україні матиме ситуація на фронті, а також хід та результат уже анонсованих Трампом переговорів щодо завершення війни (або їхнього провалу). Це і визначить ставлення нової американської адміністрації і до чинної української влади, і до її супротивників.
Подробиці - у статті "Країни".
Плани Зеленського
Після початку повномасштабної війни та оголошення військового стану в Україні влада Зеленського та його Офісу різко посилилася. Так само як і контроль за ЗМІ і загалом за політичним життям країни.
Винятків було два (якщо не брати окремих опозиційних блогерів та журналістів).
Перше - це Петро Порошенко, його партія "Європейська солідарність" та ЗМІ, що належать йому. Влада вони не дуже турбують, оскільки на Банковій вважають Порошенка з його антирейтингом зручним противником для Зеленського.
Друге – це пов'язані із Заходом активісти, ЗМІ та політики. Хоч вони й не оформилися досі в певну конкретну політичну силу, проте потенційно для Банкової були небезпечними, оскільки були альтернативним каналом комунікацій зі США та ЄС, доносячи туди дискредитуючу владу інформацію. Велика була роль цієї групи і в "десакралізації" образу Зеленського всередині країни - саме через них розкручувалась значна частина корупційних скандалів, що викликали під час війни різко негативну реакцію суспільства. При цьому якось приструнити цю групу Банкова не могла, бо побоювалася жорсткої реакції Заходу.
При цьому "реформаторський" і "антикорупційний" повістку, що просувається активістами і посольствами, Зеленський з недавніх пір став здебільшого ігнорувати, що різко погіршило його відносини з послом США в Україні Бріджіт Брінк. Як ми вже писали, Зеленський минулого року вимагав її звільнити на зустрічі з Блінкеним, але отримав відмову.
При цьому, за даними джерел "Країни", ВП вкрай не вітають не узгоджені з Банковою контакти чиновників з американським посольством. За це, зокрема, було звільнено віце-прем'єра Кубракова. Аналогічні претензії висувалися і до прем'єр-міністра Шмигая, а також до віце-прем'єра Федорова.
Загалом дана група сильно дратувала Банкову, але нічого серйозного їм через американський "дах" ВП зробити не міг.
Проте проблемним моментом активістів і те, що вони пов'язані, переважно, зі структурами Демпартії США. Більше того, деякі з них свого часу були прямо задіяні в кампанії проти Трампа ще під час виборів 2016 року.
І саме тому поразка демократів та перемога республіканця на виборах нинішніх пробудила у Банкової надію, що "дах протік" і тепер з активістами можна буде говорити жорсткіше.
Минулого приходу Трампа до Білого дому послаблення впливу цієї групи також багато хто прогнозував, але цього не сталося, оскільки тоді він не зміг взяти під свій контроль держапарат. У тому числі й ту частину, яка безпосередньо займалася українськими справами. Тому курс щодо України США залишився практично незмінним.
Але цього разу багато вказує на те, що Трамп може ґрунтовно "проредити" ряд вашингтонської бюрократії. Отже, відкривається можливість для змін і на українському напрямі. У тому числі через відмову від підтримки групи орієнтованих на Демпартію активістів та ЗМІ.
У цьому плані досить показовою буде подальша доля засновника Центру боротьби з корупцією Віталія Шабуніна, який є в даному таборі однією з центральних фігур. Проти нього вже було порушено кримінальні справи за ухилення від військової служби, але ходу їм не давали з наведених вище причин.
Тепер ситуація може змінитись.
Знаковим також буде результат боротьби за контроль над Агентством оборонних закупівель (АОЗ) – головного відомства у сфері закупівель для ЗСУ. Наразі його очолює близька до активістів Марина Безрукова, а її заступником працює ще один видний представник цієї групи екс-голова НАБУ Артем Ситник.
Це Агентство вже давно перебуває у конфлікті з Банковою та з керівництвом Міністерства оборони. Незабаром в АТЗ має змінитись керівник та ВП, за даними ЗМІ, активно просуває на цю посаду голову фракції "Голос" Олександру Устінову. Вона також виходець із ЦПК, але зі своїми колишніми соратниками посварилася і наразі критикує роботу Агентства. За що вже отримала потік звинувачень із боку нинішнього голови ЦПК Дар'ї Каленюк.
До слова, команді Шабуніна цього тижня не вдалося домогтися від депутатів скасування т.зв. правок Лозового, які обмежують строки досудового розслідування. Всього в Раді зараз чотири законопроекти, що "скасовують", всі рекомендовані профільним комітетом для розгляду в сесійній залі. Шабунін лобіює № 12367-3, внесений групою депутатів на чолі з головою фракції СН Давидом Арахамією. Однак жоден із проектів не набрав голосів, щоб бути включеним до порядку денного.
Співрозмовник, близький до керівництва фракції СН, каже, що і голосування у Раді, і випадок з Устинової для голови ЦПК "симптоматичні".
"Всі піддавшись настрою від майбутніх змін у зв'язку з американськими подіями, почали огризатися з Шабуніним. Звичайно, відразу його лобізм не перестане працювати. Треба щоб кілька разів його адвокаційні кампанії провалилися. Ось тоді всі перестануть на нього озиратися", - каже джерело.
Також співрозмовники, близькі до Банкової, сподіваються, що при Трампі замінять і нинішнього посла, яка є однією з головних покровительок активістів.
Окремим питанням стоїть антикорупційна вертикаль, що опікується американцями, в особі НАБУ, САП, НАЗК і ВАКС.
"Під час війни в ході кадрових змін вплив на цю вертикаль з боку Офісу значно зріс. Але й запарні структури, а також активісти продовжують впливати на неї значною мірою. На Банковій таке становище давно хочуть поміняти. Але за Байдена це було нереально. Тепер При Трампі, можливо, вікно можливостей з'явиться. Варіанти можуть бути різні - від посилення впливу на САП Офісу генпрокурора та звуження повноважень НАБУ до взагалі ліквідації всієї вертикалі. Але поки що позиція нової адміністрації у Вашингтоні з цього питання невідома", - каже джерело.
Перехідний період у США робить спокусливим для українського керівництва перегляд відносин із західноорієнтованими структурами, вважають експерти.
"Усі структури, пов'язані з ліберальними колами, значною мірою будуть у новому році згортати свою активність через зменшення грантової підтримки. Думаю, десь на 70% її буде згорнуто. У тому числі тих організацій, що підтримувалися американським посольством, демократичними фондами. Упевнено тримаються на плаву структури, які фінансуються з приватних рук, а також ключові державні. установи з числа опікуваних Заходом. Однак дивлячись на загальну тенденцію, ОП спробує поширити якомога далі або посилити свою опіку над різними частинами прозахідного блоку. розслідування рідше виходитимуть, в цілому залежність ЗМІ зросте від влади. якийсь час, поки не проясниться, як будуватимуться відносини з новою американською адміністрацією", - прогнозує політолог Руслан Бортник "Країні".
Опозиція має свої плани
Водночас проблеми з новою адміністрацією США можуть бути й у самого Зеленського.
І до виборів, і після команда Трампа (і іноді й сам обраний президент) нерідко дуже жорстко його критикували та висміювали. Особливо Ілон Маск та син Трампа. Та й багато відомих республіканців-трампістів не скупилися на недобрі слова на адресу президента України.
Більше того, у колах трампістів набула популярності тема зі звинуваченнями з приводу "розграбування американської допомоги" в Україні. Оскільки до цієї теми "пристібається" і адміністрація Байдена, їй можуть дати хід, розкрутивши новий "україногейт". Про що вже лунають натяки із Вашингтона. І це тоді перетвориться на системну проблему для української влади.
Активно працюють на американському напрямі та внутрішньоукраїнські противники Зеленського. Тим більше, що в політичних колах уже готуються до виборів на тлі чуток про швидке завершення війни.
За даними "Країни" зв'язку з адміністрацією Трампа намагається налагоджувати і Порошенка, і Коломойський, що сидить у в'язниці, і багато інших політиків.
А Юлія Тимошенко навіть опублікувала спільне фото з посланцем обраного президента Україною Кітом Келлогом, зробленим у Парижі на його зустрічі з іранською опозицією.
Окрема тема – критика Зеленського та командування ЗСУ за важку ситуацію на фронті.
"У ній беруть участь різні сили. І Безугла, і Бутусов, і Берлінська, низка блогерів та журналістів, ЗМІ, близькі до західних структур, а також низка військових. Зокрема, поступово збільшує напруження критики Андрій Білецький, командир 3-ї штурмової бригади. Через зв'язок цієї групи з'являється подібна інформація і в західних ЗМІ. Зокрема, дуже великий резонанс викликала історія масовим дезертирством із бригади "Ганна Київська", яку готували у Франції. На її підготовку витратили майже мільярд доларів. Ця історія розкручується й надалі. Зрозуміло, що якщо "рішучі командири" стануть на чолі війська, то вони швидко перетворяться на потужні. політичні постаті, як раніше Залужний, з прицілом на вибори. Тренд цей поки що в зародку, невідомо як на нього відреагують на Заході. у політичних колах.
Особняком і в тіні поки що тримається екс-главком Валерій Залужний. Він має найвищий рейтинг і, у разі участі у виборах, може на них перемогти Зеленського. У зв'язку з цим, за даними джерел "Країни", його активно залицяється до Офісу президента, намагаючись умовити генерала не йти на вибори президента, а на вибори до парламенту очолити список партії Зеленського. Але він поки що не дав чіткої відповіді.
При цьому, за інформацією західних ЗМІ, до Залужного вже виявив інтерес політтехнолог Трампа Пол Манафорт.
І хоч сам Манафорт офіційно заперечує, що взагалі займається українськими справами, за даними "Країни", він залишається у команді Трампа та Україну з поля зору не втрачає.
"Манафорт давно у Трампа займається українськими питаннями. Один із провідних експертів. Він добре знає українське політичне поле і орієнтується в ситуації. При цьому він абсолютно публічно не проявляє себе і офіційно все заперечуватиме. Але вплив його великий і він може відіграти не останню роль у подіях найближчого майбутнього", - каже джерело "Країни" в американських лобістських колах.
Все вирішить ситуація щодо війни та миру
Втім, як вважають і експерти, і джерела "Країни", головний вплив на політику Трампа щодо України вплине на фронт, а головне - результат уже анонсованих обраним президентом переговорів щодо завершення війни. Чи опиратиметься цьому процесу українська влада, чи зможе Трамп домовиться з Путіним, чи дійдуть всі сторони до угоди про припинення вогню і якщо так, то якими будуть його умови, включаючи внутрішньополітичну складову.
Саме це визначить і ставлення адміністрації Трампа до Зеленського, і майбутнє внутрішньополітичне розклад в Україні.
"Залежно від того, як вишикуються відносини Вашингтона з Москвою, який буде результат переговорів, американці вестимуть справи з Києвом. А вже від того, як все піде, республіканська адміністрація думатиме, що робити з інструментами американського впливу в Україні. Чи захочуть? Вони, щоб грантові організації, і далі впливали на ситуацію. подібних, щоб їх взяли на новий зміст. Або їх розглядатимуть як ворогів", - каже політолог Кость Бондаренко "Країні".
Якщо Зеленський вирішить відхилити заклики Трампа до переговорів, ймовірна серйозна криза всередині країни, вважають експерти. Команда Трампа почне шукати сили, на які можна спертися і яких оголосять фаворитами президента-республіканця.
"Можливо, це Маск у властивому йому стилі в Х назве когось, як він вказав на АдГ у Німеччині або Найджела Фараджа у Великій Британії. І одразу всі активізуються", - каже Руслан Бортник.
"У Вашингтона величезна кількість важелів впливу на Київ, якщо раптом українська влада піде у відмову з переговорів на умовах, запропонованих Трампом. І це не тільки військова та фінансова допомога. Є й більш прямі важелі - арешт ключових українських чиновників у разі їхнього виїзду за кордон, наприклад. Тому, хоча українська влада і проти переговорів і завершення війни на даному етапі, однак, якщо Трамп буде Наполягати, то навряд чи вони скажуть йому тверде "ні". На 100% такий варіант виключати, звичайно не можна, але він став би для них самогубством. Якщо ж переговори все ж таки закінчаться успішно і сторони прийдуть до угоди про припинення вогню та завершення війни, то важливе питання - Чи буде там щось прописано щодо внутрішньополітичних змін. На цьому наполягають росіяни.
