На Мальті відбулася третя зустріч на рівні радників з питань національної безпеки та зовнішньої політики, присвячена "формулі миру" президента Володимира Зеленського, яку в Києві офіційно вважають єдиним можливим планом завершення війни з Росією. Вона, нагадаємо, передбачає повернення України до кордонів 1991 року.
Коментуючи захід на Мальті, в Офісі президента України наголошують на розширенні кількості країн-учасниць та переході до конкретики в обговоренні шляхів реалізації українського плану. Схоже, українське керівництво сподівається провести ще цього року "Глобальний саміт світу", зібравши на нього лідерів провідних світових країн для затвердження "Формули Зеленського".
Але привертає увагу, що на мальтійській зустрічі 28 жовтня не було китайської делегації - на відміну від аналогічного серпневого заходу в саудівській Джидді. А від головного союзника України США на Мальту не прилетів ще один учасник попередньої зустрічі – найвпливовіший радник з питань нацбезпеки президента США Джейк Салліван. Експерти списують це на нову війну на Близькому Сході, на якій зараз зосереджено Білий дім.
При цьому війна в Ізраїлі впливає на хід обговорення української "формули світу" та в іншому аспекті через наростання протиріч між Заходом та "глобальним півднем", що може серйозно утруднити зусилля Києва щодо залучення останнього на свій бік.
Подробиці у статті "Країни".
Більше, та не все
Як заявляють у Києві, одна з головних відмінностей третьої зустрічі на рівні радників з питань національної безпеки і зовнішньої політики - більша, ніж минулого разу, кількість учасників.
Як заявив у своєму зверненні до українського народу від 28 жовтня президент Зеленський, 66 держав "з усіх континентів" були представлені на Мальті. При тому що, за словами заступника голови ВП Ігоря Жовкви, який займається зовнішньополітичним напрямком, у попередньому раунді в Джидді брали участь 43 країни, а в червні в Копенгагені було лише 15.
Склад визначити неможливо, оскільки українська влада відмовляється його оприлюднити. Як заявив агентству "Рейтер" Жовква, на це не йдуть, щоб убезпечити ці країни від контргри Москви. Виступаючи на телемарафоні перед Мальтою, голова ВП Андрій Єрмак, який очолює делегацію України на зустрічах радників, анонсував участь якихось "несподіваних" країн, які вперше підключаться до української ініціативи.
Агентство "Рейтер" із посиланням на неназваного єврочиновника повідомило, що серед "новачків" у консультаціях взяли участь Вірменія, Ватикан та Мексика.
А ось проігнорували захід, зокрема, Китай та Єгипет, які у Джідді були.
Причому, за словами Жовкви, із Пекіном "працювали". Нагадаємо: на зустрічі в Саудівській Аравії був присутній спецпредставник Китаю з мирного врегулювання в Україні Лі Хуей, який тоді Київ представив як серйозний прорив. Пояснень відмови Китаю брати участь у консультаціях із вуст українського керівництва не було.
Показово, що не приїхав радник з питань нацбезпеки президента США Салліван, який саме Джидду відвідував. Хоча, можливо, він брав участь онлайн. Також повідомлялося, що за два дні до Мальти Єрмак розмовляв із Салліваном телефоном, у тому числі на тему консультацій радників. Особиста зустріч на Мальті у глави ВП була з помічником держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джеймсом О'Брайаном.
Президентський Офіс також повідомив, що Єрмак на полях консультацій зустрічався у двосторонньому форматі з радниками лідерів низки країн – партнерів України: Данії, Іспанії, Канади, Норвегії, Португалії, а також Туреччини (як бачимо у цьому списку із незахідних країн є тільки Туреччина).
Виходячи з офіційного повідомлення, з європейськими партнерами Єрмак обговорював не лише втілення у життя формули Зеленського, а й виконання Києвом умов Єврокомісії для відкриття переговорів щодо членства у ЄС. Ця ж тема була на зустрічі Єрмака з президентом Європейського парламенту Робертою Мецолою, яка, до речі, сама родом із Мальти.
Анкара не замінить Пекіна
Звернімо увагу на турецького учасника. Делегацію країни очолив головний радник з питань зовнішньої політики та національної безпеки президента Туреччини Акіф Кіліч. На двосторонній зустрічі Єрмака з ним йшлося, згідно з офіційною інформацією, щодо забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі – важливої умови зернового експорту України.
При цьому Єрмак "акцентував" , що Україна успішно забезпечує функціонування альтернативного "зернового коридору".
Політолог Вадим Карасьов вважає, що відсутність Китаю та приїзд турків на Мальту - важливі сигнали щодо подальшого розвитку ситуації навколо України.
"Пекін не поспішає в українському питанні. Його позиція щодо війни в Україні невиразна. Вона, скоріше, на виріст, на неблизьке майбутнє. А ось поява на мальтійській зустрічі турецької делегації цікава. Анкара, навпаки, займає позицію більш конкретну, прикладну, щоправда., щодо часткових рішень. Стамбул, у тому числі, залишається місцем для переговорів, наприклад, щодо обміну полоненими. Можливо, виконання якихось домовленостей у цьому питанні ми побачимо найближчим часом", - розмірковує політолог у коментарі "Країні".
Неучасть Пекіна розберемо докладніше. Політолог Руслан Бортник називає це "поганим дзвіночком для Києва".
"Китайці не просто так не приїхали. Цим вони сказали, що вони хотіли б більше конкретики в переговорах. Мовляв, ми вже знайомі з ідеями Києва. І ми хочемо їздити туди, де виробляються компроміси. Але український мирний план таким не вважається", - коментує експерт "Країні".
Така лінія Китаю може створити проблеми для Києва, вважає експерт із міжнародних питань Микола Капітоненко. Хоча річ не лише в ній, а й у складності вибудовування відносин України із так званим глобальним Півднем.
"Діалог з глобальним Півднем без Китаю неможливий: така структура сучасного світу. Ціною за участь Китаю, наскільки я підозрюю, мала б стати інша позиція України щодо Ізраїлю... Але навіть якби Китай там (на Мальті - Ред. ) був, нам нічого було б глобальному Півдні запропонувати, окрім як попрацювати на поразку Росії. А це зовсім не те, що йому потрібно", - охарактеризував ситуацію на своїй сторінці у Facebook Капітоненко.
У свою чергу політолог Володимир Фесенко вважає, що Україні в контактах з глобальним Півднем більше заважає близькосхідна криза, яка розладнала його відносини із Заходом.
"Ситуація, що виникла, не сприятиме просуванню наших позицій у країнах глобального Півдня. Однак для нас це хоч і проблемно, але не критично", - прогнозує Фесенко, який допускає в цій ситуації, однак, потепління між Україною та Ізраїлем.
Про те, що війна в Ізраїлі несе проблеми для України, пише і західна преса.
Підтримка Ізраїлю президентом України Володимиром Зеленським поставила під загрозу майже річні зусилля України щодо завоювання підтримки мусульманських країн у війні проти Росії, зазначає The Washington Post.
Такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія та Катар, які часом надавали велику підтримку Україні, звинуватили Захід у подвійних стандартах у Газі, вказуючи на широке засудження загибелі мирних жителів в Україні порівняно із приглушеною критикою Ізраїлю за бомбардування Гази.
"Також Україні тепер доводиться боротися з тим, що увага світу в основному переключається на нову війну на Близькому Сході, а також з вимогами військової підтримки США, що конкурують з Ізраїлем", - йдеться в матеріалі.
Привид "Кримської платформи"
Тепер повертаємось до зустрічі на Мальті. Як заявив Єрмак, у її ході пройшли обговорення у п'яти робочих групах, створених на базі перших п'яти пунктів формули світу президента Зеленського: "Ядерна та радіаційна безпека", "Продовольча безпека", "Енергетична безпека", "Звільнення всіх полонених та депортованих осіб" та "Відновлення територіальної цілісності України та світового порядку".
За словами Єрмака, до складу робочих груп, які займалися цими напрямами, увійшли представники дипломатичних установ різних країн. Презентували та коментували теми на мальтійських консультаціях посадовці України та учасники з інших країн.
Так, суть пропозицій щодо пункту про продовольчу безпеку полягає у забезпеченні постачання українського продовольства. Згідно з планом, потрібно, крім іншого, посилити захист портової та логістичної інфраструктури України від російських атак, розмінувати морські шляхи, що ведуть до українських портів, забезпечити страхування перевезень.
Пропозиції щодо атомної безпеки стосуються однієї теми: передачі Україні захопленій Росією Запорізькій АЕС.
План повернення "депортованих українських дітей, цивільних заручників та військовополонених", як повідомив Єрмак, передбачає "створення міжнародної моніторингової групи та визначення механізму збору інформації…, отримання доступу до місць утримання вказаних осіб, додаткові санкції проти Росії та її офіційних осіб за порушення міжнародного гуманітарного права".
Щодо відновлення територіальної цілісності України та світового порядку пропонується сконцентруватися на реформі Ради Безпеки ООН та обмеженні права вето, посиленні ролі Міжнародного суду ООН "шляхом визнання обов'язкової юрисдикції суду у всіх суперечках щодо порушень Статуту ООН та забезпечення негайного виконання його рішень", а також створення "системи раннього попередження про дії, що порушують суверенітет та територіальну цілісність держав".
Єрмак каже, що Україна намагається залучити якнайбільше країн до роботи над планом втілення формули Зеленського. І чим ширше буде це коло, тим, мовляв, складніше Росії протистояти цьому тиску.
"РФ буде змушена підкоритися світовій спільноті. Їй доведеться ухвалити наші спільні умови", - написав після мальтійських консультацій глава ВП у своєму Telegram-каналі.
Свідченням наявності такої підтримки української ініціативи має стати за задумом Києва Глобальний саміт світу лідерів країн. Жовква в інтерв'ю "Рейтеру", записаному до Мальти, стверджував, що Київ сподівається провести цей форум ще цього року. І ось одним із результатів мальтійських консультацій якраз і мали стати конкретні місце та час ініційованого Києвом саміту світу.
В офіційних повідомленнях, однак, про це нічого не йдеться.
"Можна організувати і через тиждень цей саміт. Але ось у чому проблема: завдання ж варто залучити туди керівництво країн глобального Півдня: Китаю, Індії, ПАР, Бразилії, Туреччини тощо - але несхоже, що вона виконується успішно. Ведучі країни не зацікавлені "просто так" підтримувати Україну, у них свої погляди на ситуацію навколо неї та можливі вигоди, тому розраховуватиме, що працюватиме "Кримська платформа" (саміт, який проводиться Києвом з метою привернення уваги до проблеми анексованого Криму - Ред.). ), не доводиться.По суті українське керівництво опинилося перед складним вибором.Або провести форум за принципом знову-таки "Кримської платформи", коли високе представництво забезпечується союзниками, а важливі країни глобального Півдня представлені на рівні спостерігачів, які просто дивляться та фіксують обговорення, але не мають повноважень висловлювати політичну позицію і укладати домовленості. Це буде такий собі Глобальний саміт західного світу. Або організовувати свій форум із кимось із серйозних незахідних гравців, але тоді доведеться й чужі ідеї слухати, що не зовсім приємно", - коментує Бортник "Країні".
Втручається, як писалося вище, і війна на Близькому Сході, яка вже призвела до того, що західні союзники переключаються на неї з війни в Україні.
"Перші смуги провідних західних ЗМІ присвячені бомбардуванням палестинських міст, ізраїльському наступу, чи розпочатому, чи ні. Всі бояться великої війни на Близькому Сході. Для США та Європи ця ситуація - питання не так зовнішньої, як внутрішньої політики. На відміну від України, щодо якої все навпаки Це визначає пріоритетність Але це не означає, що ми повинні сидіти і чекати закінчення близькосхідної кризи Зараз закладається фундамент політики України та Заходу принаймні на початок 2024 року. кампанії 2023-го, хоча її підсумки поки що незрозумілі - ще є місяць інтенсивних бойових дій до серйозних холодів", - каже політолог Вадим Карасьов "Країні".
