Вибори президента на перший погляд виглядають як альтернатива: або при владі залишиться Порошенко, який хоч і корумпований, але декларує європейський вибір, або хтось більш проросійський і менш договороздатний. Насправді, це абсолютно не так. Порошенко штучно моделює реальність "якщо не я - то реванш". Насправді, реванш відбувається щодня, з кожним вкраденим мільйоном доларів з бюджету.
Україна потребує не тільки нового президента, але запуску нової держави
- де корупція є карним діянням, а не пропуском у крісло міністра чи депутата,
- де суди карають, а не доять,
- де Центренерго продають іноземному інвестору, а не Кононенку з Кропачовим,
- де "Роттердам плюс" перетворюються на нари для спільників корупційної афери, і
- де поважають людей незалежно від мови спілкування, сексуальної орієнтації та партійної приналежності.
У програмі президента має бути боротьба з булінгом і хейтінгом, а не тільки зручні гасла про "Мову. Віру. Армію".
